Історична довідка

Історична довідка

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ УКРАЇНИ - унікальний край. в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Утворена область 7 серпня 1940 року воз’єднанням північної частини Буковини і Хотинського повіту Бесарабії. Розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав. Після розпаду Галицької держави землі сучасної Чернівецької області потрапили під владу Угорської корони. Згодом, (середина XIV стол.) тут виникло Молдовське князівство, яке невдовзі потрапило у васальну залежність від Туреччини. У кінці XVIII на початку XIX ст. ці землі входили до складу — Австро-Угорської (Буковина) та Російської (Бессарабія) імперій.

Якщо австрійський уряд був дещо поміркованішим і розсудливішим щодо долі народів своєї поліетнічної держави, то царський режим здійснював жорстоку русифікацію спрямовану на нищення історичної та національної пам'яті. Певні австрійські кола навіть виношували ідею створення Сполучених Штатів Великої Австрії, побудованої за федеральним національно-територіальним принципом (передбачався й український "штат"). Але крах імперії у першій світовій війні не дав здійснитися цьому задумові. За мирним договором Австрія змушена була відмовитися від своїх володінь на користь Румунії. Буковинські та бессарабські українці внаслідок цього більш ніж двадцять років перебували у складі Румунії.

Процес національно-державного самовизначення буковинських українців зростав і міцнів, на всю силу заявивши про себе на багатотисячному Буковинському вічі 3 листопада 1918 року, на якому конституційним шляхом на настійні вимоги представників селянства було проголошене природне право українців Буковини на своє державне самовизначення і "прилучення австрійської части української землі до України". Це фактично була перша вимога народу про створення єдиної соборної Української держави. Бессарабські українці, як відомо, своє право на національно-державне самовизначення здобували збройною боротьбою у Хотинському повстанні у січні 1919 року.

Історіографія часів тоталітарного режиму або дискредитувала, або замовчувала значення Буковинського віча. І лише в умовах незалежної України відновлено історичну правду, чітко окреслено історичне і правове значення віча в процесі соборності українських земель. Приклад своїх попередників буковинці повторили на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, під час якого 92.18% його учасників проголосували за незалежність України. Навіть у селах, де румуни та молдовани складають більшість населення (с.Бояни - 88.6%, С.Валя Кузьмін - 63.1% та ін.), за суверенність України віддали свої голоси більше 90% учасників референдуму.

Характерною особливістю області є поліетнічний склад її населення. Але протягом віків, незалежно від того, під владою якого короля чи царя не перебували б наші землі, тут не відбулося жодної міжнаціональної сутички. Протягом віків виробилася здорова народна етика доброзичливості у національних стосунках, до родинних взаємин включно.

Це знайшло своє відтворення і в різномовній народно - поетичній творчості, пісенних запозиченнях, а також в поліетнічному характері культури нашого краю. У скарбницю не лише національної, а й європейської культури зробили помітний внесок письменники Юрій Федькович та Ольга Кобилянська, Богдан П.Хаждеу та Михай Емінеску, початок творчості якого прийшовся на Чернівці, Карл Францоз та Пауль Целан, композитори Сидір Воробкевич, Чипріан Порумбеску, Єузебій Мандичевський, художники Епамінандос Бучевський, Євген Максимович і Микола Івасюк, оперні співаки Орест Руснак (більш відомий світові як Герлах), Йосип Шмідт, вчені Ганс Гросс, Омелян Калужняцький, Раймунд-Фрідріх Кайндль, Іон Сбієра, Степан Смаль-Стоцький та багато інших діячів.

Історично усталені традиції продовжуються і розвиваються у наші дні. Досить назвати імена співаків Дмитра Гнатюка і Софії Ротару, Павла Дворського, Іво Бобула та Лілії Сандулеси, письменників Михайла Івасюка і Михайла Ткача, Йосипа Бурга, Мірчи Лютика, Віталія Колодія, Галини Тарасюк, вчених — академіків Корнія Товстюка, Лук"яна Анатичука, Василя Пішака. У розвитку науки і висококваліфікованих фахівців значну роль відіграють Чернівецький національний університет ім.Ю.Федьковича та Буковинська державна медична академія. Область займає провідне місце в Україні щодо організації медико-екологічної допомоги населенню. У Чернівцях функціонує єдиний в державі Інститут медико-екологічних проблем, створено перший в Україні дитячий радіаційно-екологічний диспансер, спеціалізовані кабінети в лікувально-профілактичних закладах, налагоджена система організації медичної допомоги виходячи із стану довкілля.

В області повноцінно діють національно-культурні товариства та об'єднання як обласного, так і загальноукраїнського характеру. Головою Чернівецького товариства єврейської культури ім. Е. Штейнбарга є знаний у Європі та світі єврейський письменник Йосип Бург; Товариство румунської культури ім. М. Емінеску - Аркадій Опаєць; Російське культурне товариство ім. академіка А.Д.Сахарова — депутат Чернівецької міської ради, літературознавець, кандидат філологічних наук Валерія Фірсанова; Товариство австрійсько-німецької культури - чернівецький юрист Ф.Келлнер; роботою польського національно-культурного товариства ім.А.Міцкевича керує Владислав Струтинський.

Обласна влада організаційно та матеріально допомагає національним громадам у проведенні масових національно-культурних заходів. Уже традиційними стали в Чернівцях румунські національні свята — "Мерцішор", “Флоріле Далбе” та "Лімба ноастре", в яких беруть участь й інші національно-культурні товариства краю.

Обласна державна адміністрація, органи місцевої влади підтримують контакти національних меншин як з етнічними батьківщинами, так і з українцями, котрі проживають поза межами України.

Таким чином, міжнаціональна злагода в українській Буковині є не тільки найціннішим спадком, який об'єднує зусилля багатьох попередніх поколінь, але й суттєвою передумовою розв'язання всіх інших актуальних проблем, які стосуються наших краян, незалежно від національного походження.

В області здійснюється послідовна робота по духовному відродженню і розвитку української культури та культур інших народів краю.

У Чернівцях започатковано Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики "Червона рута", постійно проводиться Міжнародний пісенний конкурс молодих виконавців української естрадної пісні ім. В.Івасюка, Міжнародний пісенний фестиваль "Доля", щорічний обласний мистецький фестиваль "Візерунки Буковини".

Самовіддана праця буковинців, які своїми міцними руками зводять омріяну попередніми поколіннями незалежну соборну Україну, заслуговує стати прикладом для всіх верств української спільноти у справі зміцнення державної могутності нашої країни, розквіту її матеріального та духовного життя.

За нинішньої ситуації, пов'язаної з розвитком співробітництва суверенної України з сусідніми країнами, Чернівецькій області відводиться важливе місце у міждержавних взаєминах південно-східного Європейського трикутника Україна—Румунія—Молдова, у забезпеченні стабільності та порозуміння в цьому регіоні континенту.

Матеріали по темі:

	ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЯ Офіційний сайт