Неділя, 12 квітня 2020 21:20

Проповідь о. Віктора Ковальського на Надвечір’я Пасхи, 11 квітня 2020 року

Дорогі брати і сестри!

Церква у сьогоднішню Пасхальну неділю дає нам аж сім читань зі Старого Завіту і два з Нового. Серед цих читань є одне обов'язкове — третє; його не можна оминути. Церква зобов'язує нас завжди його читати, коли ми відзначаємо Пасхальну неділю воскресіння Господнього.

Чому це третє читання таке важливе, що навіть лектор, який його читає не закінчує словами «Слово Боже», а відразу настає псалом? Чому це третє читання має таку цінність і сутність для кожного з нас? Бо воно говорить про перехід, або прохід; воно говорить про Пасху. Третє читання говорить нам про вихід із Єгипту. Єгипет для євреїв був країною неволі. Де б ми не були в чужій країні, — це завжди буде чужа країна. Це ані рідна мова, ані рідні друзі, там інша ментальність, інший підхід до життя. А в Єгипті була праця, піт, нарікання, неволя. Єгипет — це країна гріха. Біблійний Єгипет. І кожен із нас цей Єгипет має. Кожен із нас має частинку Єгипту. До кожного з нас гріх має свій підхід.

Євреї з нього виходять. Мойсей і Аарон кажуть, що буде вихід, із Божою допомогою. Вони до нього готуються, споживають пасхального агнця, кров'ю помазують двері й виходять. І коли вони вийшли то помітили, що не мають хліба — скажемо сьогоднішньою мовою: «забули бутерброди». Вони взяли закваску, але не взяли бутербродів. Це так, як їхати в подорож і забути спакувати речі. Євреї вийшли і забули бутерброди, забули хліб. Бог їх витягує, провадить, а вони забули хліб. Вони були не готові. Це дуже великий знак від Бога. Бо він витягує людину з гріха тоді, коли вона ще не готова. Бог робить цей перехід, витягуючи людину з гріха, коли ми ще не готові. Бо коли б Бог чекав на нашу готовність, Він би, хіба, не дочекався.

Бог витягує євреїв. І уявіть собі, що вони бачили 10 кар Божих. Вони бачили комах, жаб, кров — Божу міць. Мойсей їх провадить до моря і перед їхніми очима це море ділиться на дві частини. Євреї бачать сушу. В чому тут полягає чудо? Чи чудо — це те, що море розійшлося? Ні, бо для Бога немає нічого неможливого. Це не чудо. Дехто сьогодні пояснює це явище тим, що був вітер, були сприятливі умови і можна було спокійно перейти. Там було лише 600 тисяч чоловіків.

Море розійшлося. І чудо полягає в тому, що євреї ідуть, не бояться. Вони бачать, що море розійшлося, є коридор, можна іти. І чудо полягає в тому, що євреї вірять і ступають. Бо чудо завжди проявляється в середині людини, в її серці — тут чудо. І чудо в тому, що вони вірять і йдуть. Поставмо себе на місце євреїв. Звідки вони знали, що море знову не закриється? Ви б перейшли? Нам сьогодні важко сказати, бо ми тут, можливо скажемо, що так. Ми стоїмо біля моря, яке розійшлося, а треба йти довго. Чудо полягає в тому, що вони входять і йдуть; вони вірять. Це називається Пасха, Песах, прохід. Вони йдуть, можна сказати, в невідоме — в терпіння, в переживання — але вірять, що Бог є з ними. Це називається перехід, це називається Пасха.

І ми знаємо, як завершилося це паломництво: євреї згодом отримали 10 Божих заповідей і згадували цей перехід у своїх домівках, святкуючи Пасху; кожного року в цей самий період йшли до Єрусалима. В цей час навіть поширювали кордони Єрусалима, бо було до міліонна паломників. У єрусалимській святині купували агнця і верталися до своїх домівок. Це була родинна агапа, родинне свято.

Наймолодший із синів питав найстаршого чоловіка — найчастіше тата: «Батьку, що це за така ніч,чому ми ще не спимо і чим відрізняється ця ніч від інших ночей?» Тато чекав на це питання. Він вставав і розповідав — так як пам'ятав, як отримав цю історію від своїх предків — про перехід, про вихід із єгипетської неволі. І навіть якщо був лише один равин у своєму домі, він мусив встати і сам собі розповідати цю історію, хоча міг це зробити в думках. Але він вставав і голосно сам до себе розповідав про Пасху, перехід. Їли агнця, їли гірке зілля. Ми сьогодні маємо хрін на наших столах, це ми взяли від євреїв. Вони їли гірке зілля на знак того, що вони мали гірку долю в Єгипті. Мали сухий хліб, який замочували у соусі цегляного кольору — це був знак їхніх страждань, коли вони виготовляли цеглу. І пили вино — не з маленької склянки, а з великої, чотири рази. Ніхто не мав права сам собі налити вино, бо вино — символ короля. І тоді кожен із членів сім'ї був королем: тато обслуговував сина, син обслуговував тата — одні одним наливали. Це було родинне свято.

І так само святкував Ісус Христос — він теж питав святого Йосипа, що це за свято і яка його суть. Що це за дивний перехід? І святий Йосип (хоча це не записано в Євангелії) також мусив розповідати. Вони теж ходили в Єрусалим.

У ранній Церкві у цей день відбувалися хрестини — хрестили дітей, виключно в ту ніч, яку ми зараз переживаємо. Тоді також відбувався перехід. Був великий басейн, який мав сім сходинок вниз і нагору. Той, кого мали хрестити, роздягався і по сходинках спускався вниз, ішов на саме дно гріха, занурювався три рази у воду й виходив із протилежної сторони. Там на нього чекав єпископ і одягав у білий одяг. Такий був перехід у ранній Церкві на знак того, як євреї виходили з Єгипетської неволі й переходили через Червоне море.

А ми сьогодні запитаємо себе, як ми переходимо? Відразу після проповіді будемо відновлювати хрестильні обітниці і 40 днів посту, які ми переживаємо щороку, спрямовані саме на цей момент — щоб відновити в собі благодать хрещення і пригадати, до чого нас хрещення зобов'язує. Євреї прийняли рішення перейти через море і коли я за декілька хвилин поновлятиму свої обітниці, я зроблю те саме: це мій особистий перехід через те, що пережив Ісус Христос. Про це говорить нам сьогоднішнє читання з Послання апостола Павла до римлян. Я занурюю себе разом із Христом в Його смерть і разом із Христом воскресаю. Це мій особистий перехід. І якщо я постановив не їсти солодке, не вживати алкоголю і в цей момент я не є присутній, я не вимовляю ці обітниці — треба почати Великий Піст заново.

Цей рік винятковий, його ми не беремо до уваги. Але цілий Великий Піст спрямований на відновлення хрестильних обітниць — те, ким я є, ким я народився. Дорогі брати і сестри, зараз ми відновимо хрестильні обітниці — зробімо це свідомо, знаючи, що ми переходимо, як євреї, через смерть; але виходимо з неї так, як Ісус Христос воскреслий, разом із Ним. Робімо це свідомо у нашому серці. Амінь.

   

Святі Меси  

Нд - 9.00 (пол), 11.00 (укр),
13.00 (укр), 18.00
Пн - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Вт - 9.00 (пол) 
Ср - 9.00 (пол)
Чт - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Пт - 9.00 (пол), 18.30 (укр)
Сб - 9.00 (пол), 18.30 (укр)

   

Молитовні наміри  

Молитовний намір Папи на листопад 2020
Загальний намір – штучний інтелект
Молімося, щоби прогрес у сфері робототехніки та штучного інтелекту завжди служив на благо людства
   

Слово Боже  

Хто бо пiдноситься, буде понижений, хто ж понижається, той пiднесеться
   

Читайте, слухайте  

ewtn ua

   

Ми у Facebook  

   

Від КРЕДО

   
© Парафія Воздвиження Всечесного Хреста Римсько-Католицької Церкви в Україні. м.Чернівці